- церковний
- [цеирко/ўнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
церковний — а, е. 1) Пов язаний з церквою (у 1 знач.), з релігією, з богослужінням; встановлений, прийнятий церквою. || у знач. ім. церко/вне, ного, с. Те, що належить до церковнослов янської писемності. || Який належить церкві. || Який чинить, здійснює… … Український тлумачний словник
церковний рік — див. рік церковний … Словник церковно-обрядової термінології
церковний календар — див. календар церковний … Словник церковно-обрядової термінології
церковний пом'яник — див. пом яник церковний … Словник церковно-обрядової термінології
церковний посуд — див. посуд церковний … Словник церковно-обрядової термінології
церковний похід — див. похід церковний … Словник церковно-обрядової термінології
церковний світильник — див. світильник церковний … Словник церковно-обрядової термінології
церковний слуга — див. слуга церковний … Словник церковно-обрядової термінології
церковний староста — див. староста церковний … Словник церковно-обрядової термінології
церковний тиждень — див. тиждень церковний … Словник церковно-обрядової термінології